Святковий гід

Опубліковано: 30.11.2016

Ніщо так не допомагає адаптуватись до перших морозів, як очікування зимових свят. Долоні зігріває пряний Глінтвейн, друзі поховались по кафе і за кожним столиком чується щось на кшталт: «Справи – справами, а плани на свята у нас які?» І за цими планами-мріями, мимоволі забувається, що боліла голова, що нежить докучав, що цілий день зігрітися не міг, що думав похворіти вдома під теплою ковдрою з гарячим чаєм і медом. А тут друзі нагадали про Андрія та Миколая, про католицький Адвент і православний піст, про Новий Рік зі здійсненням бажань, про свят вечір і Різдво Христове. І з кожною хвилиною всі негаразди та незгоди відходять на другий план, і приходить розуміння того, що кожне свято має свою особливу, цікаву, сповнену віри, надії та любові – традицію-легенду.

Під час адвенту люди готуються до свят, будують плани, прикрашають оселю, ставлять ялинку, печуть печиво у формі чоловічків, на стіл ставлять віночок з ялинкових гілочок в який вплетені чотири свічки, які будуть запалюватись по одній кожної неділі на передодні Різдва. Кожна свічка символізує тепло і світло, яке зійде на землю в день Різдва. А дітлахам дарують календар, в якому є 24 віконечка, за кожним з яких є щось солоденьке, так їм цікавіше буде свято чекати. Часом мами для своїх малюків готують такі календарі власними руками і за віконечка ховають маленькі подарунки.

На Миколая дітям прийнято таємно дарувати подарунки, щоб вірили в чудо, щоб не втрачали надії, щоб слухняними були, бо Миколай все бачить, на відміну від мами й тата. В Німеччині Миколай подарунки приносить в старі черевики, в Україні – під подушку. А дорослим тьотям і дядям, розкладає на офісних столах мандарини і цукерки, буває навіть кіндери приносить, щоб пам’ятали що родом з дитинства.

А на Андрія дівчата гадають, а хлопці гордяться, бо знають що на них. Але ж чим більше зазнаються, тим більша ймовірність, що не на них ворожили. Ми жінки такі: часом і самі не знаємо чого ми хочемо і навіщо щось робимо. Проте, від чоловіків хочемо, щоб вони завжди знали чого жінки хочуть. От і розумійте нас, жінок, як собі хочете. А ми тим часом, поки ви думаєте, пампухів з записками напечемо, чоботи на паркані розвісимо, свічки запалимо, воском на воді картини намалюємо, записки з іменами під подушку покладемо і милого свого в дзеркалі побачимо і в гарному настрої по домівках розійдемось і ще тиждень будемо обговорювати, за чашкою кави, хто собі що наворожив. Ворожки з нас не завжди вправні, а от посміятись вміємо, хоча хто його знає, якою магією кожна з нас володіє.

В Новорічну ніч загадаємо усі заповітні бажання, запишемо їх на серветках, які спалимо, коли годинник буде бити 12, а попіл разом з першим келихом шампанського вип’ємо і все що загадали обов’язково здійсниться. А далі ніч сповнена радості, пристрасті, любові, гарного настрою, щирих спогадів і відвертих зізнань. Феєрія емоцій та почуттів під барви конфетті, бенгальських вогнів та салюту.

Свят вечір буде тихим, сповнений домашнього затишку і сімейної атмосфери. На столі кутя, а за столом уся сім’я. Вечір коли пробачаєш всім і все, не тому що завтра Різдво, а бо просто хочеш це зробити, бо горить свічка і лунають різдвяні пісні. І ми так само, як Волхви несли дари Ісусу, даруємо подарунки своїм близьким і рідним, тим без кого свято - не свято, життя – не життя і радість - не в радість. Кожне свято зустрічаєш з ними і як бажаєш щастя, то тільки безмежного, а любові – лише взаємної, щирої та відвертої, здоров’я – виключно міцного, якщо радість – то щоденну, а друзів – ніяких окрім справжніх. І в Бога тихо просиш щоб збулось, бо рідні, бо дорогі, бо без них ніяк і як їм болить, то і тобі зле.

P.S. Святкуйте так щоб раділа родина, пам’ятали діти і пишались батьки. Щоб був гарний настрій, щирі посмішки і веселий сміх. Хай Ваші сім’ї наповнює любов, мир, злагода. Веселих Вам свят і щирих емоцій на весь рік прийдешній.